КРИТЕРІЇЇ САМООЦІНЮВАННЯ

 

                                                                                 ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                                                 Директор Орлівського НВК:

                                                                                 ЗОШ  І-ІІІ  ст. - ДНЗ

                                                                                                     Н.А.Дворніченко

                                                                                 Наказ  від 31.08.2020  № 126

 

 

 

 

 

 

 

Критерії

самооцінювання освітніх і

управлінських процесів

у закладі освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

 

 

 

 

                               СХВАЛЕНО

                                                            на засіданні педагогічної ради

                                                              протокол № 1 від 27.08.2020р.

 

 

 

 

 

Напрями оцінювання якості освітньої діяльності

 

 

Напрям 1.

Оцінювання освітнього середовища закладу

 

1.1.        Забезпечення комфортних та безпечних умов навчання та праці

        Колектив навчального  закладу  дбає про забезпечення нешкідливих умов для здійснення освітнього процесу у відповідності до санітарних вимог та інших нормативних актів, що стосуються облаштування та утримання території, будівель та приміщень закладу.

У закладі наявні навчальні, спеціалізовані, допоміжні приміщення, необхід-ні для забезпечення освітнього процесу.

Для забезпечення ефективного освітнього процесу у  закладі  використо-вується  спеціальне навчальне обладнання та відповідно обладнані навчальні та спеціалізовані приміщення. Територія  закладу облаштована  для навчальної діяльності, відпочинку учнів, занять спортом. Матеріально – технічне та навчаль-но – методичне забезпечення закладу відповідає його типу.

Працівники закладу  докладають зусиль, щоб облаштування території та інтер’єр приміщень були комфортними, безпечними, функціональними, що дозволяє максимально використовувати приміщення та територію  в освітніх цілях.

У закладі  забезпечують  дотримання вимог безпеки життєдіяльності в освітньому  процесі та дбають про те, щоб здобувачі освіти і педагогічні працівники були обізнані з правилами поведінки  в умовах надзвичайних ситуацій. Увага звертається на навчання педагогічних працівників правилам реагування у разі нещасних випадків або погіршення самопочуття учнів чи працівників закладу. У навчальному закладі створюються належні умови для здорового харчування, учні забезпечуються якісною та корисною їжею.

У навчальному закладі  наявне доступне та безпечне під’єднання до мережі ІНТЕРНЕТ, здійснюється формування учасників освітнього процесу медіа грамотності, вміння розпізнавати можливі ризики в інформаційному просторі.

Заклад приділяє увагу питанням адаптації учнів та застосовує власні підхо-ди та методики для комфортної інтеграції учнів до освітнього процесу та шкіль-ного життя, а  педагогічних працівників – до професійної діяльності.

Критерії  для самооцінювання

1.1.1.  Дотримуються вимоги санітарно – гігієнічних правил і норм, приміщення, територія закладу освіти охайні та доглянуті

1.1.2.  Заклад забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми

1.1.3.  Дизайн освітнього середовища  навчального закладу функціональний та дозволяє максимально  ефективно використовувати приміщення та територію  в освітньому процесі

1.1.4.  Здобувачі освіти  та працівники   обізнані з вимогами щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх

1.1.5.  Педагогічні працівники обізнані щодо правил поведінки у разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситу-аціях

1.1.6.  Створено умови для здорового харчування

1.1.7.  У закладі освіти  створено умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті

1.1.8.  Застосовуються підходи для адаптації та інтеграції учнів до освітнього про-  

         цесу, професійної адаптації працівників

 

1.2.        Створення освітнього середовища, вільного від будь - яких форм насильства та дискримінації

Важливим для  навчального закладу  є створення  психологічно – комфортного середовища для учнів, батьків та педагогічних працівників, і  організація освітнього процесу на принципах партнерства, взаємодії, не дискримінації.

Заклад дбає про психологічну та фізичну безпеку учнів через налагодження комфортної міжособистісної взаємодії, партнерства та діалогу, прийняття і дотри-мання учасниками освітнього процесу норм безпечного середовища. Для цього у закладі  освіти за участю усіх учасників освітнього процесу розроблено власна політика щодо протидії булінгу, відображена в Положенні про запобігання та протидію булінгу, дотримання  вимог якого є обов’язковим. Положення містить алгоритми дій у різних випадках порушення дисципліни, конфліктних ситуаціях, проявах різних форм насилля ( ці алгоритми стосуються учнів (до кого звертатись) та їхніх батьків ( як реагувати, як допомогти, не нашкодивши дитині), педагогів ( як попередити  та як діяти) та керівництва ( як оперативно втрутитись і куди звернутись за допомогою – поліція, соціальна служба тощо).

Розроблені чіткі і зрозумілі правила поведінки учасників освітнього процесу ( це правила, які стосуються всієї школи, класів, поведінки в окремих місяцях – навчальних кабінетах тощо). Правила не є заборонними приписами, а спрямовуються на формування позитивної мотивації ( правила без «не»).

Директор  та педагогічні працівники вибудовують  стосунки між собою  та з учнями на основі партнерства і поваги, а також володіють методиками раннього виявлення ознак насилля в дитячому колективі та попереджають його виникнення і поширення.

Заклад піклується про надання необхідного та належним чином організованого психологічного супроводу учнів. Особлива увага приділяється дітям, які опинилися у складних життєвих обставинах та / або жорстокого поводження. Оперативно реагують  на повідомлення про будь – які форми насильства або загрози його вчинення та вживає необхідних заходів щодо захисту учасників освітнього процесу, профілактики випадків насильства та реалізації принципів ненасильницької комунікації.

Педагогічний колектив  вибудовує тісну співпрацю з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами, залучаючи їх до шкільних заходів із профілактики булінгу, попередження та запобігання іншому насильству.

 

Критерії для самооцінювання:

1.2.1.  Заклад освіти  планує та реалізує діяльність щодо протидії будь – яких проявам дискримінації, булінгу

1.2.2.  У закладі оприлюднено правила поведінки учасників освітнього процесу, що забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і сво-бод  людини

1.2.3.  Дирекція навчального закладу, педагогічні працівники обізнані щодо ознак різних форм булінгу, іншого насильства та дотримують порядок реагування на їх прояви.

1.2.4.  У закладі організована робота психологічної служби, у тому числі для пси-хологічного супроводу учасників освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його  свідками або постраждали від булінгу, іншого насильства

1.2.5.  Заклад взаємодіє з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами, у тому числі залучає їх до заходів і запобігання булінгу, іншому насильству.

 

1.3.        Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору  ( за потребою).

 

Школа розвиває інклюзивну культуру, популяризує інклюзивні цінності, сприяє комфортній адаптації та інтеграції усіх учасників освітнього процесу. Формування інклюзивної культури відбувається через розширення можливостей для максимальної участі кожної дитини у житті закладу, культивування взаємоповаги, співпраці і толерантності до проявів різноманітності. У закладі створюються умови для навчання, співпраці й спілкування усіх учасників освітнього процесу ( незалежно від походження культурної та етнічної приналежності, статі, релігії, можливостей).

 

 

                                                        НАПРЯМ 2.

 

            СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ЗАКЛАДУ

 

2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень

 

Система оцінювання навчальної діяльності учнів у  навчальному закладі містить критерії, правила і процедури, за якими здійснюється оцінювання навчальних досягнень. Розроблення критеріїв, їх оприлюднення та інформування робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх учасників освітнього процесу. Кожна виставлена оцінка обґрунтовується вчителем та відповідає оприлюдненим критеріям оцінювання. При вивченні кожної теми, виконанні обов’язкового виду роботи вчителі розробляють критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, враховуючи критерії оцінювання, затверджені МОН України, специфіку вивчення теми, освітню програму школи, компетентнісний підхід до викладання предмета.

Розробляються критерії оцінювання і при використанні інших організаційних форм проведення навчальних занять. Оцінювання учнів з використанням наявних або розроблених критерій оцінювання дозволяє зробити цей процес прозорим і зрозумілим для всіх учасників освітнього процесу. Учні і  батьки також інформуються про правила та процедури оцінювання навчальних досягнень .

Система оцінювання у закладі спрямовується на розвиток та оволодіння учнями ключовими компетентностями. Оцінюється, у першу чергу, не  обсяг засвоєних знань, а уміння використовувати ці знання для вирішення прикладних завдань. Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі щодо передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.

Критерії для само оцінювання:

2.1.1. Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень

2.1.2. Система оцінювання сприяє реалізації компетентносного підходу до навчання

 

2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

 

Аналіз оцінювання навчальних досягнень учнів є важливим інструментом у забезпеченості якості освітнього процесу і використовується з метою вивчення наступності, адаптації учнів, об’єктивності оцінювання, вивчення впливу форм і методів роботи, які використовує вчитель, на рівень навчальних досягнень учнів тощо. На основі аналізу динаміки показників навчальних досягнень учнів заклад приймає педагогічні і управлінські рішення щодо підвищення якості освітньої діяльності.

З метою врахування індивідуальних особливостей, здібностей та розвитку дитини створюються умови для розроблення індивідуальної освітньої траєкторії. Вона дозволяє зробити освітній процес комфортним, забезпечує індивідуальний прогрес дитини у оволодінні ключовими компетентностями. Учитель в умовах реалізації індивідуальної освітньої траєкторії стає для учня консультантом, координатором. Розроблення індивідуальної освітньої траєкторії здійснюється з залученням психолога та комунікації з батьками.

Оцінювання в закладі спрямоване, передусім, на розвиток учнів, воно не є інструментом покарання. З цією метою вчителі застосовують, формальне оцінювання. Цей вид оцінювання є важливим мотиваційним чинником для учня та показником його прогресу у навчанні. Учень може самостійно і усвідомлено визначати потреби навчальної діяльності і разом з учителем працювати над власним розвитком для формувального оцінювання використовуються різні інструменти ( портфоліо учня, самооцінювання).

Критерії для самооцінювання:

2.2.1. У навчальному закладі  здійснюється аналіз результатів і динаміки навчальних досягнень учнів

2.2.2. Створено умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти

2.2.3. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти спрямоване на відстеження їх індивідуального прогресу

 

2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до само оцінювання

 

Одним із чинників, який характеризує якість освітнього процесу у закладі освіти є задоволеність учнів результатами освітньої діяльності. Система оцінювання допомагає відмежувати прогрес та формувати в учнів почуття  відповідальності за результати власної навчальної діяльності. Щоб процес оцінювання сприймався учнями як справедливий, вчителі долучають їх до розроблення критерії такого оцінювання. Спільне розроблення критеріїв (вчитель – учень) дозволяє сформувати в учнів позитивне ставлення до оцінювання і підвищити їх відповідальність за досягнення результату.

Через систему оцінювання освітньої діяльності педагоги розвивають в учнів активну життєву позицію. Це досягається як через індивідуальний підхід, так  і  в системі наскрізного процесу виховання, що формує цінності. У закладі освіти ко-ординується управлінська діяльність, співпраця вчителів, класних керівників, пси-холога. У закладі  розроблена  система  заходів, спрямована на  формування розу -міння учнями цінності освіти, навчання  впродовж життя  та здатності учнів само- стійно оцінювати власний прогрес.

Критерії для самооцінювання:

2.3.1. Здобувачі освіти вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об’єктивним

2.3.2. Заклад формує у здобувачів освіти свідоме та відповідальне ставлення до результатів власної освітньої діяльності.

2.3.3. Заклад сприяє самооцінюванню та взаємооцінюванню здобувачів освіти.

 

 

                                                 НАПРЯМ  3.

ПЕДАГОГІЧНА  ДІЯЛЬНІСТЬ   ПЕДАГОГіЧНИХ  ПРАЦІВНИКІВ

 

3.1.Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, прогнозування її результатів, використання сучасних освітніх підходів, спрямованих на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями

         Розроблені календарно – тематичні плани, навчальні програми відповідають державним стандартам загальної середньої освіти та враховують специфіку роботи закладу. Освітня програма, методичні рекомендації МОН надають можливість вчителям при складанні календарно - тематичного плану самостійно розподіляти обсяг годин на вивчення навчальних тем, змінювати послідовність, їх вивчення, самостійно обирати організаційні форми проведення навчальних занять.

Педагогічна діяльність у закладі зорієнтована на оволодінням учнями ключовими компетентностями та вмінні застосовувати їх у повсякденному житті. Для цього використовуються різні організаційні форми освітнього процесу            ( класно – урочна, навчання в групах, змішане, перевернуте навчання, веб – квест, навчальні екскурсії, проєктна робота тощо). Під час проведення навчальних занять вчителі обирають форми роботи, спрямовані на творчу, аналітичну роботу учнів ( простеження причинно-наслідкових зв’язків , мозковий штурм, командні форми роботи, пошукову роботу тощо).

Вчителі оволодівають навичками розроблення індивідуальної освітньої траєкторії учня з урахуванням вікових особливостей, фізичного та психологічного розвитку дитини та її індивідуальних освітніх потреб і здібностей. У першу чергу, індивідуальна освітня траєкторія розробляється для тих учнів, які потребують персонального підходу у виконанні навчальних завдань. Це учні, які випереджа-ють однокласників в опануванні навчального матеріалу або учні, які мають труднощі з його засвоєнням.

Учителі забезпечують наскрізний процес виховання у взаємодії навчання і виховання з метою формування загальнолюдських цінностей, виховання почуття патріотизму. Предметом особливої уваги педагогічних працівників є розвиток відповідальності, самостійності та самоконтролю.

Критерії для само оцінювання

3.1.1.Педагогічні працівники здійснюють планування своєї діяльності з урахуванням умов і специфіки роботи закладу, аналізують результативність планування

3.1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, форми організації освітнього процесу, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти відповідно до освітньої програми

3.1.3. Педагогічні працівники розробляють індивідуальні освітні траєкторії для здобувачів освіти, які цього потребують

3.1.4. Педагогічні працівники у своїй діяльності забезпечують наскрізний процес виховання, який формує загальнолюдські цінності, патріотизм

 

3.2. Постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників

 

Професійний розвиток це обов’язок самого працівника. Педагогічні працівники самостійно обирають організаційні форми підвищення своєї кваліфікації: очну, заочну, дистанційну, у вигляді курсів, семінарів, майстер – класів, тренінгів тощо. Важлива увага приділяється підвищенню кваліфікації щодо роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Заклад освіти  сприяє професійному зростанню педагогів, створюючи умови, мотивуючи їх до професійного вдосконалення. Кваліфікаційний  рівень педагогів підтверджується проходженням чергової атестації і сертифікації.

Педагогічні працівники закладу можуть залучатись як освітні експерти, зокрема для проведення інституційного аудиту, що сприяє їх професійному зростанню та підвищенню якості освітньої діяльності, іміджу закладу освіти. Учителі використовують інформаційно – комунікативні ( комп’ютерні) технології: вміють працювати з комп’ютерними програмами, створювати мультимедійні презентації, електронні навчальні ресурси, спілкуватися з учнями і колегами через месенджери, інтерактивні інтернет – платформи, форуми, використовувати інформаційні інтернет – ресурси у своїй роботі тощо. Педагоги створюють власний освітній ресурс, представлений публікаціями, розробками, сценаріями та поширюють практичний досвід роботи через участь у семінарах, майстер – класах, тренінгах тощо. Поширення практичного досвіду сприяє підвищенню якості освітньої діяльності та забезпечує інноваційну складову освітнього процесу.

Критерії для само оцінювання:

3.2.1.  Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації у різних формах, у тому числі щодо методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

3.2.3. Педагогічні працівники використовують інформаційно – комунікаційні технології в освітньому процесі

3.2.4. Педагогічні працівники створюють освітні ресурси ( електронні презентації,відеоматеріали, методичні розробки, веб – сайти, блоги тощо),  технології, поширюють педагогічний досвід

 

3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти.

Педагогічна діяльність здійснюється шляхом комунікації між педагогічними працівниками і учнями на засаді довіри, партнерства і відкритого діалогу, співпраці між учителем і учнем та їх співтворчості. Вчителі надають можливість учню висловлювати і аргументувати свою думку. Учні не бояться ставити запитання, на які не існує готової відповіді.

          З педагогікою партнерства тісно пов’язане особистісно орієнтовне навчан-ня, спрямоване на вирішення завдання розвитку в учнів стійкого інтересу до піз-нання, бажання та вміння самостійно вчитися. Забезпечення особистісно орієнтовного підходу у навчанні є наскрізним і стосується не тільки проведенням навчальних занять, але й позаурочної роботи.

Для підвищення ефективності освітнього процесу здійснюється постійний діалог з батьками. Конструктивне партнерство, доброзичливі взаємини, наявність зворотного зв’язку щодо успіхів дитини, її прогресу у навчанні, залучення батьків до життя класу і закладу є запорукою якісного освітнього процесу.

Підвищення якості освітнього діяльності у закладі  сприяє співпраці між педагогічними працівниками через командну роботу, реалізацію спільних проектів, наставництво. Це у свою чергу, підвищує мотивацію та кваліфікаційний рівень педагогічних працівників.

Критерії для само оцінювання:

3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства та особистісно орієнтованого навчання

3.3.2. Педагоги співпрацюють з батьками з питань удосконалення освітньої діяльності учнів та закладу, забезпечують постійний зворотній зв'язок

 

3.3.3. У  закладі  існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці педагогічних працівників

 

3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

           Академічна доброчесність є невід’ємною складовою забезпечення якості освіти. Дотримання принципів академічної доброчесності під час навчання та викладання  впливає на формування важливих цінностей, таких як чесність, довіра, справедливість, взаємоповага, відповідальність. Усі аспекти педагогічної діяльності мають відповідати принципам академічної доброчесності. На оцінювання навчальних досягнень учнів не можуть впливати ніякі інші чинники, крім оцінювання навчальної діяльності учнів.

Педагогічні працівники спонукають учнів до самостійної роботи, заохочують до висловлювання власних думок, уникають завдань, побудованих лише на відтворенні знань. Педагоги інформують учнів про основні принципи академічної доброчесності та дотримання її норм. У своїй роботі учасники освітнього процесу керуються Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу, схваленим на засіданні педагогічної рад закладу освіти 27.08.2020 року №1 та затвердженим наказом по закладу від 31.08.2020  № 126

Критерії для сам оцінювання:

3.4.1.Педагогічні працівники під час впровадження педагогічної та наукової діяльності дотримуються академічної доброчесності, у тому числі під час оцінювання результатів навчання здобувачів освіти

3.4.2 Педагоги  забезпечують дотримання академічної доброчесності з добувачами освіти, у тому числі через систему оцінювання.

 

 

 

 

НАПРЯМ 4

УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ ЗАКЛАДУ

4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу освіти, моніторинг, виконання поставлених цілей і завдань

          Для досягнення високої якості освітньої діяльності заклад формулює та оприлюднює стратегію розвитку, що містить визначення цінностей, які сповідує заклад, та визначення цілей розвитку на визначений період. Стратегія та заходи з її реалізації враховують цілі і завдання державної політики у сфері освіти, а також стратегічні плани засновника. У стратегії звертається увага на умови функціону-вання закладу,  які мають значення для досягнення цілі розвитку ( місце знахо-дження, територія обслуговування, контингент учнів, кадровий склад, матері-ально – технічні умови), визначені напрями розвитку закладу , напрями профе-сійного вдосконалення педагогічного персоналу, впровадження нових освітніх технологій, вдосконалення освітнього середовища тощо.

   Управлінські рішення керівництва спрямовані на досягнення стратегічних та поточних цілей закладу. З цією метою заклад розробляє та виконує узгоджені між собою плани різного терміну реалізації ( перспективний, річний, поточний) та спрямування ( освітня діяльність, забезпечення умов навчання, наскрізний процес виховання тощо). Аналіз виконання планів здійснюється відповідно до структури  системи внутрішнього забезпечення якості освіти за напрямами, які визначаються закладом з врахуванням вимог законодавства. Результатом такого аналізу є відпо-відні управлінські рішення.

          Заходи із підвищення якості освітньої діяльності здійснюються на підставі даних про поточний стан та динаміку результатів освітньої діяльності. Це забезпечується через процедури моніторингу певних компонентів освітнього процесу: ефективність управлінської діяльності, навчальних досягнень учнів, умов здійснення освітньої діяльності, соціально – психологічного клімату тощо.  Моніторинг здійснюється відповідно до Положення про внутрішній моніторинг, схваленого на засіданні педагогічної ради та затвердженого наказом по закладу. Моніторинг здійснюється шляхом вивчення документів, аналізу навчальних досягнень, опитування учасників освітнього процесу, спостереження, результатів розгляду звернень громадян, комунікації на інтерактивних платформах тощо.

          Заклад здійснює самооцінку власної діяльності та ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що відображається у річному звіті. Річний звіт схвалюється педагогічною радою та оприлюднюється на веб – сайті закладу.

           Надійні та актуальні дані про діяльність навчального закладу  забезпечують можливість обґрунтованого ухвалення управлінських рішень і підтримки системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Раціональна організація документообі -гу, використання Google – сервісів, сприяє ефективному управлінню закладом та забезпечення якості освітньої діяльності .

           У закладі діє система інформаційного забезпечення. Є можливість збері-гання документів в електронному вигляді. Для оптимізації інформаційного прос-тору заклад  використовує автоматизовані системи, які дозволяють формувати бази даних про учнів, працівників закладу, готувати та зберігати внутрішні документи тощо. Створюється електронна база даних матеріальних цінностей закладу, зокрема бібліотечного фонду.

          У закладі освіти  є безперешкодний надійний доступ до мережі Інтернет. ІКТ повністю інтегровані у навчання на всіх рівнях.

           Заклад використовує інтерактивні платформи та сервіси для урізнома-нітнення освітніх організаційних форм освітнього процесу: інформаційний пошук, змішане навчання, онлайн – курси тощо.

Критерії для само оцінювання

4.1.1. Затверджено стратегію розвитку закладу освіти, спрямовано на підвищення якості освітньої діяльності

4.1.2. У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії розвитку  та з урахуванням освітньої програми закладу

4.1.3. У закладі здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на осно-

ві розроблених та оприлюднених  стратегії  і  процедур забезпечення якості освіті

4.1.4. Керівництво закладу планує та здійснює заходи щодо утримання у належно-му стані будівель, приміщень, обладнання.

4.1.5. Розподіл  обов’язків  та  повноважень  між керівництвом закладу забезпечує ефективне  управління  закладом,  сприяє  вдосконаленню  якості  освітньої діяль-ності

4.1.6. У закладі наявна система інформаційного забезпечення

 

4.2. Формування відносин довіри, інформаційної прозорості, дотримання етичних норм, конструктивної співпраці між учасниками освітнього процесу та громадою

Досягнення мети діяльності закладу можливе за умови створення сприятливого психологічного клімату, атмосфери довіри між учасниками освітнього процесу. Визначальна умова для створення такої атмосфери – обґрунтованість і відкритість управлінських рішень.

Учасники освітнього процесу мають можливість впливу на прийняття управлінських рішень через різні форми організації освітнього процесу: наради, обговорення, внесення пропозицій тощо. Особлива увага звертається на підтримку співпраці між педагогічними працівниками, які професійно, конструктивно та толерантно спілкуються і взаємодіють з колегами заради досягнення кращих результатів освітнього процесу.

Заклад сприяє та забезпечує необхідні умови для діяльності різноманітних форм громадського самоврядування ( батьківська рада, учнівське  самоврядування тощо). Створені реальні можливості для дієвого впливу на значущі аспекти функціонування закладу через  різноманітні форми громадської активності             ( опитування, звернення, спільні обговорення тощо). Дирекція школи  створює умови для формування відкритого освітнього середовища через залучення учасників освітнього процесу до різноманітних суспільно – значущих заходів  поза межами закладу: фестивалі, екскурсії, відвідування установ культури, участь у проєктах, у т. ч. міжнародних тощо.

Адміністрація навчального закладу  здійснює процеси управління та організації освітньої діяльності на умовах інформаційної відкритості та комунікації з учасниками освітнього процесу і громадою. Насамперед, забезпечує безумовне виконання закладом вимог статті ЗО Закону України «Про освіту». Інформаційна відкритість забезпечується наявністю у школі майданчиків  для інформування учасників освітнього процесу: повідомлення на сайті закладу, інших загальнодоступних електронних ресурсах, на дошці оголошень, публікації інформаційних листів тощо. Спілкування між учасниками освітнього процесу відбувається із використанням сучасних технологій: месенджери, групи у соціальних мережах тощо.

Критерії для само оцінювання:

4.2.1. Адміністрація навчального закладу вживає заходів для створення психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивне спілку-вання учасників освітнього процесу та сприяє формуванню їх взаємної довіри

4.2.2. Заклад  оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

 

4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників

Комплектація закладу кваліфікованими педагогічними та іншими працівниками є одним з найважливіших завдань керівництва для  забезпечення якісної освітньої діяльності і високої якості освіти.

Мета діяльності навчального закладу та його освітня програма передба-чають відповідні кваліфікаційні вимоги до педагогічних працівників. Під час формування кадрового складу директор враховує кваліфікаційний рівень педагогічних працівників. Кваліфікаційні вимоги до вчителів можуть різнитися залежно від профільного вивчення окремих предметів ( курсів).

Висока якість освітнього процесу безпосередньо залежить від умов праці т а вмотивованості педагогічних працівників. Адміністрація  закладу забезпечує належні умови праці об’єктивно оцінює професійні досягнення  педагогів.

У навчальному закладі створені умови для постійного професійного розвитку педагогічних працівників та підтримки власної професійної траєкторії.  Адміністрація, враховуючи потреби закладу та особливості освітньої програми, заохочує та підтримує методичну роботу педагогічних працівників, їхню участь у професійних конференціях, семінарах, курсах підвищення кваліфікації у різних формах, підготовку та публікацію матеріалів за темами професійної діяльності. Директор навчального закладу та заступник з навчально – виховної роботи здійснюють професійне самовдосконалення, що безпосередньо впливає на якість роботи закладу.

З метою формального визнання підвищення професійного  рівня педагогічних працівників, що впливає на їх професійний статус та розмір винагороди за працю, адміністрація закладу належним чином організовує процес атестації та сприяє сертифікації педагогічних працівників.

Критерії для самооцінювання

4.3.1. Директор формує штат  закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми

4.3.2. Адміністрація  закладу сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

 

4.4. Організація освітнього процесу  на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу.

 Головний принцип освітнього процесу – людиноцентризм – реалізація у практичній діяльності через виконання освітніх програм закладу, які розробляються відповідно до державних стандартів загальної середньої освіти, враховують потреби та інтереси учнів, спроможності закладу.

Оволодіння учнями ключовими  компетентностями забезпечується  через використання  різноманітних   форм  і  технологій  організації   освітнього  процес

( класно урочна, проектно – дослідницька, змішана, дистанційна тощо), а також використання форм і методів роботи під час проведення навчальних занять

( командна робота учнів, простежування причинно – наслідкових зв’язків , мозковий штурм, пошукова роботи тощо).

Розпорядок дня та розклад уроків враховуючи вікові особливості дітей, відповідають їхнім індивідуальним можливостям та інтересам, сприяють формуванню індивідуальних освітніх траєкторій учнів та забезпечують можливості для гнучкого використання різноманітних організаційних форм навчання і викладання.

Процедура комплектації класів, зарахування, відрахування, переведення та випуск здобувачів освіти здійснюються відповідно до встановленого порядку. Оприлюднюють інформація про проектну потужність, територію обслуговування, наповнюваність класів та про вільні місця у них.

Для забезпечення якості управління адміністрація розробляє  затверджує та доводить до відома працівників розподіл посадових обов’язків , прав та повноважень, закріплюються у посадових інструкціях.

Адміністрація вживає необхідних заходів для забезпечення належного стану приміщень і обладнання : постійно вивчає потреби учнів та педагогічних працівників закладу та відстежує їх реалізацію.

Педагогічна рада розглядає на своїх засіданнях питання освітнього процесу, зокрема забезпеченості якості освіти та якості освітньої діяльності.  Для формування атмосфери співпраці у педагогічному колективі. Колегіальність рішень педагогічної ради має велике значення для формування атмосфери співпраці у педагогічному колективі.

Заклад сприяє реалізації інноваційної роботи, що дозволяє забезпечити ефективність освітньої діяльності та створення умови для використання в освітньому процесі технологій, спрямованих на підвищення рівня навчальної мотивації здобувачів освіти.

 Критерії самооцінювання:

4.4.1. У закладі дотримуються права учасників освітнього процесу

4.4.2. Керівництво навчального закладу комуні кує з учасниками освітнього процесу та громадою

4.4.3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування, сприяє здобувачам освіти у виявленні громадської активності та ініціативи, взаємодії з місцевою громадою

 

4.5.Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

          У навчальному закладі належним чином розроблене, затверджене та оприлюднене положення про академічну доброчесність, яке містить визначення академічної доброчесності, можливих випадків її порушення та способів реагувати на них, заходів з попередження порушень, видів відповідальності тощо. Учасники освітнього процесу ознайомлені з цим положенням та дотримуються його вимог як справедливих та загальнообов’язкових . у навчальному закладі здійснюється постійна профілактика та моніторинг дотримання академічної доброчесності учасників освітнього процесу. Учасники освітнього процесу займають активну позицію у випадках, коли стають свідками можливих порушень

Адміністрація закладу сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

Критерії для самооцінювання:

4.5.1. Заклад впроваджує політику академічної доброчесності

5.5.2. Керівництво закладу сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

 

Методи збору інформації, інструменти та джерела отримання інформації

 

      Для вивчення  якості освітньої діяльності у закладі використовуються такі методи збору інформації та інструменти.

1.    Опитування:

-        анкетування учасників освітнього процесу ( педагогів, учнів, батьків);

-        інтерв’ю ( з педагогічними працівниками, представниками учнівського  самоврядування);

-    в групах ( з батьками, учнями, представниками учнівського   самовря -

     дування);

2.    Вивчення документації:

-        річний план роботи;

-        освітні програми, навчальні плани;

-        статистичні звіти;

-        протоколи засідань педагогічної ради;

-        календарно – тематичні планування педагога;

-        класні журнали, учнівські зошити тощо;

-        фінансові документи

3.    Моніторинг:

-        Навчальних досягнень здобувачів освіти;

-        Педагогічної діяльності ( спостереження за проведенням навчальних занять);

-        За освітнім середовищем ( санітарно – гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні, вплив середовища на навчальну діяльність тощо).

     4. Аналіз даних  т а показників, які впливають на освітню діяльність:

    - система оцінювання навчальних досягнень учнів;

    - підсумкове оцінювання учнів;

    - фінансування закладу;

    - кількісно – якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників4

          - інші інструменти, розроблені закладом.

 Для кожного критерію чітко визначаються джерела отримання інформації. У  залежності від обраного джерела визначається метод дослідження та застосовується відповідний інструментарій.